Неділя по Богоявленні


Мт. 4, 12-17.

Народ, який сидів у темноті, побачив велике світло

 

Триває різдвяний час, час різдвяної радості від спогаду народження Божого Сина у людському тілі. Його народження стало великою радістю для вибраного народу. І ми, християни, також радіємо з цієї події навіть 2000 років після того, бо вона принесла нам вістку про спасіння і життя вічне.


Час біжить невпинно вперед, віддаляє нас від народження Ісуса у Вифлеємі і переносить нашу увагу до іншої важливої і радісної події у житті Спасителя – хрищення у Йордані. Там Бог об’являє себе людині у всій повноті, як Пресвята Трійця: Отець у вигляді голосу, Син у людському тілі і Святий Дух у вигляді голуба. Євангеліє цієї неділі після Богоявлення розповідає про початок публічної діяльності Ісуса Христа і першу його проповідь: „Покайтесь, бо царство небесне близько” (Мк. 4, 17).


Євангелист Матей описує початок діяльності Ісуса такими словами: „Народ, який сидів у темноті, побачив велике світло; тим, що сиділи в країні й тіні смерти, зійшло світло” (Мт. 4, 16).


Народження Ісуса Христа принесло людям не тільки радість, а також духовне світло. Про його народження сповістило світло вифлеємської зірки, а в Йордані Іван Христитель об’явив його людям, як Месію. Приклад життя Ісуса і слова його науки просвітили людство – принесли повноту правди про Бога і людину, про справжнє щастя людини і дорогу до Царства Небесного. Спаситель об’явив нам справжні цінності, якими є безсмертна людська душа, правда, любов і милосердя.


Це світло Божої правди просвітлює світ вже 2000 років. Так, як денне світло допомагає нам краще бачити і розрізняти речі, так і світло науки Христа допомагає людині пізнавати у житі Бога і дію його любові, розрізняти добро і зло, правду і неправду, все те, що стає перешкодою у зближенні людини до Бога. Тих, хто не дотримувався Божої науки, Христос називав духовно сліпими, провідниками сліпих.


В одній із своїх наук Ісус сказав такі слова: Я - світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя” (Ів. 8, 12). Хто керується у житті світлом Христової науки і вдивляється в приклад його життя, той не потрапить у темряву неправди і незнання, знеохоти і зневіри, безнадії, почуття меншовартості, втрати сенсу життя. Хто увірував в Ісуса і довірився Йому, того Боже світло надійно і впевнено провадить до мети життя - Царства Небесного, захищає від нещасть і допомагає долати різні життєві труднощі.


Сьогодні, коли український народ веде боротьбу за мир у державі, за оновлення нашого суспільства, ми не отримаємо успіхів без цього Божого світла. Саме Христос і його наука можуть вказати нам правильний шлях побудови незалежної держави, зміцнити і об’єднати нас в одну велику родину – український народ.


Ісус Христос прийшов на землю, щоб відкрити очі сліпим і дати світло тим, котрі перебували у темряві гріха. Тому ми, християни, в особливий спосіб покликані йти за Божим Світлом, щоб воно повсякчасно просвітлювало нам дорогу, якою прямуємо до осягнення життя вічного. Для цього ми повинні у своєму земному житті знайти Бога, полюбити Його, об’явити його іншим людям, виконуючи слова Христа: „Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі”. (Мт. 5, 16). Амінь.


о. Михайло Чижович, редемпторист

Живий Журнал Твітер Фейсбук